Революційний Катеринослав

3 вересня у революційному Дніпрі: Державна Варта «пакує» злочинців на залізниці,а червоні воюють з повстанцями

Джерело:  http://dniprograd.org/2017/09/03/3-veresnya-u-revolyutsiynomu-dnipri-derzhavna-varta-pakue-zlochintsiv-na-zaliznitsia-chervoni-voyuyut-z-povstantsyami_60053

У вересні 1918 року, коли місто входило у склад Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, влада боролася зі злочинністю на залізницях. Державна Варта видавала інструкції своїм співробітникам на залізницях аби знизити рівень злочинності. А 3 вересня департамент Державної Варти надіслав отаманам залізничних районів Варти розроблену на основі узагальнення досвіду у розкритті залізничних злочинів інструкцію «по розшуку осіб», які скоїли крадіжку залізничних вантажів». Аналізуючи статистику, вартові прийшли до висновку, що найчастіше пограбування вагонів пов’язане зі службовцями залізниці. Тому відповідно до інструкції розшук злочинців здійснювався за такою схемою:

1. З’ясувати хто дав розпорядження поставити вагон далеко від станції
2. З’ясувати хто винний у горінні букси, скласти про це протокол
3. У відділеннях вести статистичний облік складу кондукторських бригад і технічних агентів із позначками, коли виникають крадіжки
4. Вимагати від станційних агентів повідомлення про прибуття цінного вантажу, з’ясувати чи не було навмисної затримки у видачі власникові вантажу
5. Звертати увагу на спосіб життя залізничних службовців, особливо тих, хто живе невідповідно отримані платні (про плату можна подивитися у книжці про державу Варту)
6. Під час обходу району звертати увагу на те, як зачинені вагони
7. Доглядати щоб біля вагонів не було сторонніх осіб
8. Допит свідків та дізнання проводити у стислі строки
9. Тримати зв'язок із загальною вартою та карно-розшуковим відділом, яким у випадку незнайдення винних у справі доповідати
10. Якщо зловмисники ховатимуться на зустрічних поїздах, телеграфувати на відстань до 600 верст
11. Скласти списки звільнених за крадіжки залізничників та і направити усім отаманам районів залізничної варти

Через два роки, коли місто переходило з рук в руки від червоних до білих, а в губернії активно діяли повстанці. Так зокрема, вела боротьбу проти більшовиків армія Нестора Махна. Війна тоді не мала фронтів, Махно сконцентрувався на рейдах, намагаючись залучити до своєї армії поодиноких повстанських отаманів, а потім взагалі вирушив далі на Схід, - намагаючись зайти на Харківщину та Донщину та знайти союзників ще й там. 3 вересня 1920-го року махновці покидали Катеринославську губернію та провели наступ на Старобільськ (тоді був територією Харківщини) і вибили з нього місцеву залогу, взявши у полон до 200 червоноармійців, здобувши трофеї а також велику суму грошей. Повстанці спалили місцеву тюрму, звільнивши 400 арештантів. Тут вони пробули до 5 вересня, встигли надрукувати власну газету, а потім заглибились на територію Харківщини, вирушили до села Велика Чернігівка, де розбили карально-продовольчий загін, що тероризував місцеве селянство.
А ще через рік, 3 вересня 1921-го року більшовики, що закріпилися у нашому місті, уже боролися проти селянських повстанських отаманів (Нестор Махно покинув Україну у влітку). Зокрема, проти отамана Іллі Іванова , що роз’їжджав по Катеринославській та Херсонській губернії, боровся з більшовицькими продовольчими загонами, що просто тероризували селян та агітаторами. Так, 3 серпня до Катеринославської губЧК та губвиконкому приходить два донесення зі станції Долинська (нині територія Кіровоградської області) та від начальника бойової дільниці Криворізького повіту, у яких йшлося про активну діяльність отамана Іванова, яка викликала не тільки симпатії селянства, а й загонів місцевої міліції, яка була створена червоними для утримування правопорядку на місцях. «Банда Иванова находится в районе Боковской и Гуровской волостей (Херсонський повіт) в количестве около 60 сабель при двух пулеметах. Ведут агитацию, проводят митинги, угрожают расправой тем, кто будет выполнять продналог. Первая районная Гуровская милиция, что 30 верст северо-восточнее Долинской, держит себя вызывающе, находясь в связи с Ивановым, посылая его помощников бандиту Медведеву от шимени начмилиции и его помощника какие-то сводки. Прошу срочно устранить означенную милицию с района, приносящую Соввласти больше вреда, чем пользы. Вторично прошу срочно выслать эскадрон кавалерии, в противном случае разведывательную службу невозможно вести. О принятых вами мерах прошу меня уведомить», - доповідав чекістам начальник гарнізону станції Долинська.
А от начальник Криворізького бойової дільниці писав про необхідність ліквідації отамана Іванова уже губвиконкому та вказував, що бійці Іванова знаходяться під впливом петлюрівської агітації та не особливо поспішають складати зброю. «Секретно. Оперативно-срочно. После переговоров о сдаче оружия бандитами Иванова и прекращения борьбы сдало оружие 10 человек, остальные с прибытием в банду петлюровского агента с литературой и инструкциями условия сдачи не приняли. В настоящее время срывают продналог, ведут агитацию против Соввласти за вооруженное восстание и проводят вербовку кулацкого элемента в банду. Для успешной борьбы с бандой необходимо подчинить все части ХВО, расположенные на территории Криворогского уезда. Начбоеучастка Криворогского уезда. Жду дальнейших распоряжений».
На фото: Кривий Ріг революційних років. Поштова вулиця (нині Поштовий проспект). Криворіжжя теж було одним із центрів повстанського руху у губернії

Автор: Максим МІРОШНИЧЕНКО

Саксаганський рудник - згодом одне з найбільших рудоуправлінь Криворіжжя